1. Орфографічний словник української мови

єдиновірство

єдинові́рство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиновірство — ЄДИНОВІ́РСТВО. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. Мотивом вибору гетьманського уряду союзником московського царя було єдиновірство, православне віровизнання (із журн. Словник української мови у 20 томах
  2. єдиновірство — -а, с. 1》 Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2》 Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони та богослужбові стародруки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. єдиновірство — ЄДИНОВІ́РСТВО, а, с. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2. Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки. Словник української мови в 11 томах