єдиновірство
ЄДИНОВІ́РСТВО, а, с.
1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії.
2. Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиновірство — ЄДИНОВІ́РСТВО. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. Мотивом вибору гетьманського уряду союзником московського царя було єдиновірство, православне віровизнання (із журн. Словник української мови у 20 томах
- єдиновірство — єдинові́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- єдиновірство — -а, с. 1》 Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2》 Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони та богослужбові стародруки. Великий тлумачний словник сучасної мови