1. Орфографічний словник української мови

єдиноначальник

єдинонача́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноначальник — -а, ч. Особа, яка здійснює єдиноначальність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. єдиноначальник — ЄДИНОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка здійснює єдиноначальність. Доронін весь час давав Голубенкові зрозуміти, що він — єдиноначальник, що він має право приймати самостійні рішення, що він мусить їх приймати (Руд., Вітер.., 1958, 210). Словник української мови в 11 томах