ідолка

і́долка

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідолка — -и. Жін. до ідол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ідолка — І́ДОЛКА, и, ж., заст., лайл. Жін. до і́дол 2, 3. Надія не обманила його: на балконі стояла його ідолка, спершись на поренчата (Крим., Вибр., 1965, 338); [Маруся:] Велике цабе! [Микита (скрегоче зубами і кидається на неї з кулаками):] Ну, ідолка, дамся я тобі взнаки!.. (Кроп., І, 1958, 80). Словник української мови в 11 томах