ідолка
і́долка
-и.
Жін. до ідол.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідолка — і́долка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- ідолка — І́ДОЛКА, и, ж., заст., лайл. Жін. до і́дол 2, 3. Надія не обманила його: на балконі стояла його ідолка, спершись на поренчата (Крим., Вибр., 1965, 338); [Маруся:] Велике цабе! [Микита (скрегоче зубами і кидається на неї з кулаками):] Ну, ідолка, дамся я тобі взнаки!.. (Кроп., І, 1958, 80). Словник української мови в 11 томах