ізопрен

Значення в інших словниках

1. ізопрен — ІЗОПРЕ́Н, у, ч., хім. Органічна сполука – безбарвна, летка, горюча рідина, яку застосовують у виробництві деяких каучуків. Ізопрен вступає в реакцію полімеризації зі сполуками вінілового ряду (з наук. літ.); Каротиноїди є продуктом конденсації залишків ізопрену (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
2. ізопрен — -у, ч. Ненасичений вуглеводень, що застосовується для виробництва ізопренових каучуків, бутилкаучуку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ізопрен — ізопре́н [від ізо... і пр(опіл)ен] органічна сполука; безбарвна, летка, горюча рідина. Застосовують у виробництві деяких каучуків. Словник іншомовних слів Мельничука