1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ізопрен

ізопре́н

-у, ч.

Ненасичений вуглеводень, що застосовується для виробництва ізопренових каучуків, бутилкаучуку тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізопрен — ІЗОПРЕ́Н, у, ч., хім. Органічна сполука – безбарвна, летка, горюча рідина, яку застосовують у виробництві деяких каучуків. Ізопрен вступає в реакцію полімеризації зі сполуками вінілового ряду (з наук. літ.); Каротиноїди є продуктом конденсації залишків ізопрену (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ізопрен — ізопре́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ізопрен — ізопре́н [від ізо... і пр(опіл)ен] органічна сполука; безбарвна, летка, горюча рідина. Застосовують у виробництві деяких каучуків. Словник іншомовних слів Мельничука