ґвалтівник
ґвалтівни́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґвалтівник — див. жорстокий; розпусник Словник синонімів Вусика
- ґвалтівник — ҐВАЛТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто ґвалтує (у 1 знач.). То ж військова банда в селі, ґвалтівники й мародери, гірші всякого фронту (П. Козланюк); Над головами ґвалтівників і паскуд Довготерпеливі довершать Суд (І. Словник української мови у 20 томах
- ґвалтівник — -а, ч. Той, хто ґвалтує (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови