ґвалтівник

ґвалтівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґвалтівник — див. жорстокий; розпусник Словник синонімів Вусика
  2. ґвалтівник — ҐВАЛТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто ґвалтує (у 1 знач.). То ж військова банда в селі, ґвалтівники й мародери, гірші всякого фронту (П. Козланюк); Над головами ґвалтівників і паскуд Довготерпеливі довершать Суд (І. Словник української мови у 20 томах
  3. ґвалтівник — -а, ч. Той, хто ґвалтує (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови