1. Фразеологічний словник української мови

Марко

як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ з пасльо́ну, зі сл. виска́кувати, виліта́ти і т. ін., жарт. Раптово, несподівано, недоречно і т. ін. Відчиняються з гуркотом двері, з яких пробкою вилітає Круть. ..Мов Марко з пасльону… (О. Підсуха).

як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ (Хома́, ото́й і т. ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т. ін., жарт. Абсолютно нічого (не заробити). Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні… (Д. Косарик).

як (мов, ні́би і т. ін.) (той) Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама (пані) товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марко — Марко́ 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Марко́ 2 іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. марко — невідм. Визначення вартості монети за її вагою, а не за номіналом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Марко — А, ч. Фольклорний образ, що, за народною легендою, до кінця світу спокутуватиме свої гріхи. Тебе покинув рідний край блукати, як Марко у пеклі. (Т.1, кн.2:73); Під панцирем терпіння ти холонеш земною магмою, пекельний Марко. (П-2:241). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. Марко — гр.*; особове ім'я Markos; можливо, походить від лат. marcus — молоток або від marceo — бути в'ялим, млявим. Дехто вважає, що воно означає "народжений у марті (березні)". Марочко, Маркусь, Марчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  5. марко — МА́РКО, невідм., с. Визначення вартості монети за вагою, а не за номіналом. Словник української мови у 20 томах
  6. Марко — Лізь Марку, хоч у тісну шпарку. Ховайся де можеш, бо потерпиш. Марку, Марку, не роби сварку. Сиди тихо і не зачіпай нікого. Товчеться, як проклятий Марко по пеклі. Шибає собою всюди, не годен всидіти на однім місці. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. марко — ма́рко (італ. marco) визначення вартості монети за її вагою, а не за номіналом. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Марко — Ма́рко́, -ка, -кові, -ку! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. марко — рос. марко визначення вартості монети за її вагою, а не за номіналом. Eкономічна енциклопедія