бублик

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики) кому і без додатка. Хто-небудь буде покараний за якусь провину. — Іди сюди, волоцюго..! З тебе все лихо встає. Іди й ти (Василю) за нами. І тобі дістанеться на горіхи,— сказав він (Панас Мирний); Він, замість олії, підлив гасу — переплутав пляшки. Дісталося на горіхи (В. Минко); — Це вірно,— підтримав інший селянин.— Бува Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички (Л. Юхвід); Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось (дісталось) би на бублики (І. Нечуй-Левицький).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) греча́ний бу́блик. Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах).

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Франко); Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на горіхи (Збірник про М. Кропивницького); Сашко подумав, що Гені таки справді перепаде на горіхи. Йому стало навіть жаль цього товстого хлопця… (Д. Ткач); Вітька час від часу позирає на зачинені двері. Стукати він боїться, бо якщо дома лишилась Юркова сестра Настя, то Вітьці перепаде на горіхи: Настя сердита (О. Сизоненко). перепа́сти на галушки́ (на бу́блики і т. ін.). — Та що це ви, Прокопе… А то дійсно заробите від мене,— виправдувалась Віра.— О-о, я ж казав тобі, Ілюша, що од цієї ланкової легко може перепасти й на галушки (А. Хорунжий); — Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики .. Ти ж знаєш вдачу нашої попаді: все шкварчить, наче яєчня на сковороді (М. Стельмах).

трима́ти (держа́ти) хвіст (хвоста́) трубо́ю (бу́бликом), зневажл. 1. Не журитися, зберігати почуття оптимізму; бути впевненим у собі. Навіть в шахту принагідно Він (Филимон) спускається .. солідно: З провожатим, як турист, І трима трубою хвіст (С. Олійник); Пимін з бригадою вночі .. виштовхали платформу в доменний цех .. Звитяга! держіть хвіст трубою, братове ковалі, електрозварники і клепальники (М. Рудь); — Головне, Романе, держи хвоста бубликом! — міцно потиснув руку і подався з подвір’я Шмалія (М. Стельмах). 2. Бути занадто самовпевненим; бундючитися; не зважати на інших. “А він норовистий.., Передерій,— подумав Лебединець.— Тримав хвіст трубою” (І. Цюпа). хвіст бу́бликом. Всі ходять, голови задравши і хвіст бубликом (О. Копиленко).

хоч бу́блик чіпля́й, жарт. Кирпатий, задертий догори (про ніс). Від сонця заслонилася Ганнуся, виставляючи свого хоч бублик чіпляй носа (З журналу).