1. Фразеологічний словник української мови

вибирати

ду́шу вибира́ти / ви́брати. Глибоко зворушувати, хвилювати. А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич); Як же не любити було ту мережу (“Дніпроенерго”)? Всю душу вона вибрала... (О. Гончар).

хоч го́лки́ збира́й, зі сл. ви́дно, я́сно. Дуже, надзвичайно. Ніч яка, Господи! місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай (М. Старицький); Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Б. Грінченко); // Ясний, світлий. Ніч місячна, хоч голки збирай (Нар. опов.). хоч голки́ вибира́й. А ніч, як день, хоч голки вибирай, ані шелесне ніщо, собаки й ті замовкли, поснули (Дніпрова Чайка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибирати — Телефонує до редакції Сергій Скляренко з Дарниці й дорікає: як же так, у попередній “мовній” публікації ви писали про вибори, а головного і не сказали – парламентаріїв потрібно вибирати чи обирати? Перепрошуємо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вибирати — вибира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вибирати — ВИБИРАТИ – ДОБИРАТИ – ОБИРАТИ – ВІДБИРАТИ Вибирати, вибрати, -беру, -береш. Виділяючи за якимись ознаками, відокремлювати від інших предметів; голосуючи, виділяти когось для виконання певних обов’язків; вибірково збирати щось і т. ін. Літературне слововживання
  4. вибирати — Спиняти свій вибір на чому; (з купи) відбирати, (кращі зразки) добирати, (кого) обирати, голосувати за, (воду) вичерпувати, (очі) видирати, (картоплю) збирати, (нору) викопувати, (паз у дошці) прорізували; (з чого) виуджувати. Словник синонімів Караванського
  5. вибирати — -аю, -аєш, недок., вибрати, -беру, -береш, док., перех. 1》 Вирізняючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. || Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). || з кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вибирати — ВИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРАТИ, беру, береш, док. 1. що. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів; відбирати краще з-поміж іншого. Словник української мови у 20 томах
  7. вибирати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  8. вибирати — БРА́ТИ (рвати, виривати — льон, коноплі і т. ін.); ВИБИРА́ТИ (вибірково, в міру дозрівання). — Док.: ви́брати. Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (пісня); А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  9. вибирати — Вибира́ти, -бира́ю, -бира́єш; ви́брати, ви́беру, -береш; ви́бери, -берім, -беріть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вибирати — ВИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БРАТИ, беру, береш, док., перех. 1. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. Словник української мови в 11 томах
  11. вибирати — Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся гл.= вибірати, -ся. Словник української мови Грінченка