1. Фразеологічний словник української мови

виліплений

як (мов, на́че і т. ін.) з во́ску (із гі́псу) ви́ліплений. Надзвичайно блідий (про обличчя). Вони (солдати почесної варти) байдуже поглядали на виссане му́кою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров); Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виліплений — ви́ліплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виліпити. || виліплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виліплений — ВИ́ЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́ліпити. Хапаючись за виліплені на стіні узори, ступив [Сашко] кілька кроків по коридору (Л. Смілянський); Хвиля несподівано з моря підкрадеться, набіжить і одним полизком злиже ті плоди дитячої фантазії... Словник української мови у 20 томах
  4. виліплений — ВИ́ЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ліпити. Хапаючись за виліплені на стіні узори, ступив [Сашко] кілька кроків по коридору (Сміл., Сашко, 1957, 5); *Образно. Для Калини сьогоднішній Турбай — це постать, виліплена зі спогадів (Руд., Остання шабля, 1959, 175). Словник української мови в 11 томах