вирувати

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вирувати — вирувати – нуртувати Синонімічні дієслова, котрі виступають у прямому й переносному значеннях. Про явища природи, стихійні сили, коли йдеться про рух, неспокій, однаково можна сказати і вирувати, і нуртувати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
вирувати — вирува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
вирувати — Бурувати, нуртувати, клекотіти, БУРХАТИ, о. кипіти (кипнем); (- життя) буяти, о. ходити ходором; (- море) хвилювати|ся|, бурунити|ся|. Словник синонімів Караванського
вирувати — -ує, недок. 1》 Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти. || Нестримно рухатися, змінюючи напрямок, повертаючись то в один, то в інший бік (про вітер, полум'я і т. ін.). 2》 перен. Бурхливо рухатись великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками і т. ін. || Буяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
вирувати — ВИРУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти. Каламутна вода плигала на камінні, на глибинних місцях вирувала – несла жовту піну, траву, паліччя (О. Десняк); Море навколо нас. Воно біснується й вирує (П. Словник української мови у 20 томах
вирувати — I бурхати, бурлити, бурувата, бушувати, буяти, вихорити, вихоритися, вихрити, завихрювати, завихрюватися, кипіти, кишіти, клекотати, клекотіти, комашитися, копошитися, кружеляти, кружляти, кушпелити, кушпелитися, лютувати, метелитися, миготіти... Словник синонімів Вусика
вирувати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
вирувати — ВИРУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти. Каламутна вода плигала на камінні, на глибинних місцях вирувала — несла жовту піну, траву, паліччя (Десняк, II, 1955, 410); Море навколо нас. Воно біснується й вирує (Тич. Словник української мови в 11 томах