1. Фразеологічний словник української мови

вислизати

вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого. 1. рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так... у достатках... а тільки всі бачать, як воно їм у руки пливе, а як воно їм з рук вислизає, того ніхто не вгадає (Дніпрова Чайка). 2. Не діставатися кому-небудь. Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина (О. Гончар). вислиза́ти з-під рук. А друкарня вислизала з-під рук жандармів, знов і знов оживала — в дев’ятому, в десятому, в дванадцятому роках (В. Близнець). 3. Спритно втікати від кого-небудь, рятуючись. Так, досі йому щастило, вислизав з їхніх (ворожих) рук, не боявся смерті (Д. Бедзик); (Данило (легко відітхнув):) А скажіть, пане сержанте, коли можна знати, за ким (кого) ви шукаєте? (Вронський:) Я вже сказав — за арештантом, що вислизнув з наших рук. Та нічого. Він же не голка, щоб безслідно пропасти (Мирослав Ірчан).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вислизати — вислиза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вислизати — -аю, -аєш, недок., вислизнути, -ну, -неш, док. 1》 Поковзом, сковзаючи, випадати, вириватися з чого-небудь, з-під чогось. || перен. Не триматися (в пам'яті і т. ін.); зникати. 2》 Швидко і непомітно виходити, вибігати звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вислизати — ВИСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, рідше ВИСЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Ковзаючи, випадати, вириватися з чого-небудь, з-під чогось. Ось і крута кремениста дорога, камінці вислизають з-під ніг, щезають у прірві (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вислизати — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. вислизати — ВИСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СЛИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Поковзом, сковзаючи, випадати, вириватися з чого-небудь, з-під чогось. Ось і крута кремениста дорога, камінці вислизають з-під ніг, щезають у прірві (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах