1. Фразеологічний словник української мови

ворс

ви́терти во́рсу кому. Побити, жорстоко покарати когось. Убив (Еней) Лутага, Лавза, Орсу, Парфену, Палму витер ворсу. Згубив багацько ватажків (І. Котляревський); // Гостро покритикувати когось. Звісно, ми не такі вчені та муштровані, як Гасанчук, з нами можна всякому пащекувати... Ні, попались би ви до нього, він би вам ворсу витер! (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворс — ворс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ворс — -у, ч. Те саме, що ворса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворс — ВОРС, у, ч., рідше ВО́РСА, и, ж. Густий пушок із коротких волокон на поверхні деяких тканин. На .. барабанах сукно хватали довгі ряди ворсильних колючих шишок і наводили на йому [ньому] блискучу ворсу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ворс — ВОРС, у, ч. Те саме, що во́рса. На Гуцульщині (у Яворові, Річках, Космачі та Бростурові) народні ткалі виготовляють чудові вовняні ліжники з пухнатим ворсом (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 39). Словник української мови в 11 томах