1. Фразеологічний словник української мови

ворота

не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови).

ні в тин ні (ані́) в воро́та. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу).

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́л на но́ві́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́ на но́ві́ воро́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, як теля на нові ворота (І. Чендей); — Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, як теля на нові ворота (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (П. Козланюк). як коро́ва на нові́ воро́та. Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворота — «рот»[ І, 287] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. ворота — Брама, уроч. врата, діал. (здебільшого плетені) ліса. Словник синонімів Полюги
  3. ворота — воро́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
  4. ворота — мн., брама, в'їзд, ур. врата; (тріюмфальні) арка; ворітця, ворітечка. Словник синонімів Караванського
  5. ворота — [ворота] воур'іт, д. -ротам/-рот'ам, ор. воур'іт'мие/вор'іт'ми/-ротамие, м. (на) -ротах/ -рот'ах Орфоепічний словник української мови
  6. ворота — -ріт, мн. 1》 Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають; брама. Золоті ворота. || Затвори шлюзів, які затримують воду на певному рівні. || Вузький прохід, що ними йдуть судна між скелями, мілинами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ворота — ВОРО́ТА, рі́т, мн. 1. Проїзд або прохід в огорожі між будівлями, деревами і т. ін., а також ворітниці, що його закривають; брама. Близько хата, де дівчина ворота одчинить (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. ворота — Ворота зачинеш, а людям рота ні. Мовчати нікого не присилуєш. Де ворота скирпливі, там баби сварливі. Насмішка із сварливих жінок. Для бідного кожні ворота замкнені. Його ніхто у себе не хоче витати. Лежить за ворітьми, до гори чобітьми. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. ворота — (-ріт) мн:, крим. Жіночі ґеніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192. Словник жарґонної лексики української мови
  10. ворота — I арка, брама, ворітечка, ворітця Фразеологічні синоніми: міська брама (іст.); міські ворота (т.с.); тріумфальна арка; тріумфальні ворота; футбольні ворота; шлюзні ворота II див. перешкода Словник синонімів Вусика
  11. ворота — ВОРО́ТА, БРА́МА, ВРАТА́ заст. уроч., ВОРІ́ТТЯ діал.; КО́ВО́РОТ заст., КО́ЛО́ВОРОТ заст. (ворота на вихідних вулицях села). Зінька побігла ворота відчиняти (А. Словник синонімів української мови
  12. ворота — Воро́та, -рі́т, -рі́тьми́, на воро́тях Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. ворота — ВОРО́ТА, ріт, мн. 1. Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають; брама. Близько хата, де дівчина ворота одчинить (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  14. ворота — (ст.слов. < давньопрусської) 1. Великий отвір для проїзду на огороджені подвір'я, садибу, парк, що закриваються стулками. Виконувалися з дерева чи металу, могли бути суцільними або ажурними. Архітектура і монументальне мистецтво