1. Фразеологічний словник української мови

вритий

як (мов, на́че і т. ін.) ври́тий, зі сл. стоя́ти, ста́ти і под. Приголомшений чим-небудь. Івоніка станув (став) як вритий... (О. Кобилянська); Він Все мовчав, і стояв наче вритий, І на Сясю поглянуть не смів (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вритий — ври́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вритий — (уритий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до врити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вритий — ВРИ́ТИЙ (УРИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ври́ти. В тих легендах ми читаєм, .. як на людях, в землю вритих, пишні замки будувались і ставали тії люди підмурівками столицям (Леся Українка); Діжки були вриті просто в підлогу (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вритий — ВРИ́ТИЙ (УРИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ври́ти¹. В тих легендах ми читаєм, ..як на людях, в землю вритих, пишні замки будувались і ставали тії люди підмурівками столицям (Л. Укр., І, 1951, 432); Діжки були вриті просто в підлогу (Ів., Вел. очі, 1956, 91). Словник української мови в 11 томах