всячина

вся́ка вся́чина. 1. Дуже багато чого-небудь різного, зовсім несхожого (про предмет розмови і т. ін.). За сніданком (сестра) наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Я. Гримайло). 2. Найрізноманітніші речі, предмети і т. ін. в їх сукупності. Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною, яка потрібна для селян (І. Франко); Вміють (дочки отця Миколая) і грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (М. Стельмах); — Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину (Григір Тютюнник).

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. (Чоловік 1:) Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї (управителя) поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її (гадюку)?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний).