всякий

без вся́кого, розм. Безумовно, обов’язково. Однак нема лиха без добра: з’явився у червоних тет-де-пон, зате Слащова тепер без всякого вижене (Врангель) з військ, психічно ненормальним оголосить (О. Гончар).

вся́ка вся́чина. 1. Дуже багато чого-небудь різного, зовсім несхожого (про предмет розмови і т. ін.). За сніданком (сестра) наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Я. Гримайло). 2. Найрізноманітніші речі, предмети і т. ін. в їх сукупності. Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною, яка потрібна для селян (І. Франко); Вміють (дочки отця Миколая) і грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (М. Стельмах); — Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину (Григір Тютюнник).

за вся́ку ціну́. Обов’язково, неодмінно: за всіляких умов, обставин, незважаючи ні на які труднощі чи перешкоди. — А він — дурень. Радий за всяку ціну одкараскатись від неї і не знає як (М. Хвильовий); Старшина Колотуха.. повинен був за всяку ціну пробитися до своїх, знову стати до бою (П. Автомонов); За всяку ціну треба було стати господарями на залізниці (М. Стельмах); Вона (Регіна) викинула наперед себе руки, ніби за всяку ціну мала спіймати Гайдамаку (Б. Бойко).

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз. Завжди, постійно, повсякчас. І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка); Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський); Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський).

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки. 1. Дотепна, вигадлива і т. ін. людина. Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька). 2. зневажл. Той, хто здатний на погані, підступні, нечесні і т. ін. учинки. Напівшепотом Джо відкрив таємницю: ..Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк).

на всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́. 1. По-різному, всіляко і т. ін. Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко); Коли хто помилявся в читанню, .. підхоплював (о. Телесницький) помилку, повторював її на різні лади (І. Франко); // зі сл. обмірко́вувати, обгово́рювати і под. З усіх сторін, всебічно. Він (головком) зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський); За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко). 2. зі сл. хвали́ти, проси́ти і т. ін. Дуже сильно. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко); Скочив Заєць на ослін, “Що робить?” — міркує він.. Просить (Рись) на усі лади — Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко). на вся́кий лад. Нам привіз його (керівника) й нарадив Навесні “районний сват”.. Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник). 3. зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т. ін. Із захопленням, багато, жваво і т. ін. Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар); На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок). 4. зі сл. густи́, співа́ти і т. ін. Видаючи різноманітні звуки; різноголосо. На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч); Немовби там (у музичному інструменті) .. сиділо щонайменше з півсотні солов’їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони на всі лади (І. Цюпа); В степу .. стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч). 5. Різноголосий, всілякий і т. ін. (перев. про звуки). Писар .. нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький).

про вся́кий (про всяк) ви́падок. Передбачаючи можливу потребу. — На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід. Про всякий випадок зробимо відтиск,— носком чобота окреслює й прямує полем (М. Стельмах); // Для уникнення можливої небезпеки або чогось непередбаченого. Додому повертали ми, не поспішаючи, про всяк випадок знову ж не навпростець, а через Вижинівку (І. Муратов); Мироненко зайшов по шию у воду і відштовхнув пліт. Про всяк випадок прив’язав себе до деревини (С. Голованівський). на вся́кий (на всяк) ви́падок. — Я взяв з собою два операційні костюми і маски на всякий випадок (Ю. Щербак); Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (О. Гончар).