всякий

ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), а, е, займ. означ, 1. Який завгодно; кожний.

Усякий кулик до свого озера привик (Номис, 1864, № 9564);

Не всяка риба запливає на цю глибину (Трубл., II, 1955, 467);

Він ходив за кіньми і волів доглядав, орав у полі і на лобогрійці прів. Але на всякий терпець буває кінець (Коцюба, Перед грозою, 1958, 5);

// у знач. ім. вся́кий, кого, ч.; вся́ка, кої, ж. Кожна, будь-яка людина.

У всякого своя доля І свій шлях широкий (Шевч., І, 1951, 239);

Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про це гаразд усякий знає (Гл., Вибр., 1957, 39).

2. Різний, всілякий.

Їм усім [бурлакам] здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев., II, 1956, 255);

Комора, бачите, як струк, повна всякого добра (Фр., II, 1950, 16);

Звуки теж бувають всякі — тільки треба вміти їх слухати (Смолич, II, 1958, 14).

3. Будь-який.

Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди, які без всякого власного інтересу дбають про тебе (Коцюб., III, 1956, 339);

Усякий страх покинув хлопця. Ним володіла одна тільки думка (Ільч., Серце жде, 1939, 385).

◊ Вся́ка вся́чина див. вся́чина;

За вся́ку ціну́ — що б там не було, за будь-яких обставин.

За всяку ціну треба було перелізти через мур, сісти в машину і прохопитися крізь головну браму (Смолич, І, 1958, 94);

Про (на) вся́кий ви́падок — для того випадку, коли щось трапиться; коли буде треба; у разі потреби.

Військовий пояс, польову баклагу На всякий випадок десь віднайшла (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 138);

У вся́кому (вся́кім) ра́зі — як би там не було.

У всякім разі сьогодні виїжджаю до Відня (Л. Укр., V, 1956, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

всякий

Значення в інших словниках