1. Фразеологічний словник української мови

вузол

го́рдіїв (го́рдійський) ву́зол. Дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин. Чи вона божевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но (але) жіноцьке мудре, таке, як гордіїв вузол, що йому ні початку, ні кінця не знайдеш? (І. Франко); Шевченко був молодший Гоголя, попав у свіжіший кружок (гурток) та ще й сам попробував панської ласки; од того йому легше було дійти до гордійського вузла болота сучасної Росії (М. Драгоманов).

розв’я́зувати / розв’яза́ти ву́зол. Остаточно вирішувати складне, заплутане питання, проблему. Вона хотіла виїхати таємно від нього, порвати все одним махом, в одну мить розв’язати той тугий .. вузол (Ю. Збанацький). розв’яза́ти ву́злики. — Не знаю… Може, ти й правильно робиш.— Напевне правильно.— ..Тільки щось надто швидко. Ніби в кіно, коли до кінця лишилося хвилини три і всі вузлики розв’язати треба (В. Собко).

розру́бувати / розруба́ти ву́зол (вузли́) чого і без додатка. Рішуче й остаточно розв’язувати що-небудь складне, заплутане. Зі сторінок наших книг майже зовсім зник герой- надлюдина, який з легкістю надзвичайною розрубував усі вузли найскладніших протиріч (З газети); Коцюбинський вирішив розрубати вузол одним махом (Л. Смілянський).

розру́бувати / розруба́ти го́рдіїв ву́зол, книжн. Швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему. Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (В. Собко); Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (В. Логвиненко).

спліта́тися / сплести́ся в оди́н ву́зол. Утворюватися, виникати одночасно внаслідок випадкового поєднання якихось обставин. Готування до Першого травня почалося безпосередньо після всіх цих подій і йшло кількома лініями, що спліталися в один вузол (І. Микитенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузол — ву́зол 1 іменник чоловічого роду петля; схрещення ву́зол 2 іменник чоловічого роду міра швидкості на морі Орфографічний словник української мови
  2. вузол — Вузла. Швидкість, яка дорівнює одній морській милі (1852 км на годину). Літературне слововживання
  3. вузол — (на линві) гудзь, петля, зав'язь; (з речами) клунок; (волосся) жмут; (доріг) схрещення, перехрещення; (зв'язку) осередок, центр; (енергетичний) комплекс, система; (життєвий) П. проблема, плетиво обставин; (деталів) ТЕХ. бльок, блок; (ревматичний) МЕД. розширення, затвердіння. Словник синонімів Караванського
  4. вузол — [вузол] вузла, м. (на) вуз'л'і, мн. вузли, вуз'л'іў Орфоепічний словник української мови
  5. вузол — I -зла, ч. 1》 Місце, де зв'язано кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Морський вузол — загальна назва різних петель і способів зав'язування линв. 2》 перен. Складне сплетіння, з'єднання чого-небудь; збіг якихось обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вузол — ВУ́ЗОЛ¹, зла́, ч. 1. Місце, де зв'язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузці, линві і т. ін. Дротований шнур, та ще й вузлами понав'язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вузол — (англ. knot, kn) одиниця вимірювання швидкості, що використовується у мореплавстві; 1 kn = 1,852 км/год. Універсальний словник-енциклопедія
  8. вузол — ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Словник синонімів української мови
  9. вузол — Ву́зол, вузла́; вузли́, -злі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вузол — ВУ́ЗОЛ¹, зла́, ч. 1. Місце, де зв’язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Дратований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. вузол — Вузол, -зла м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. ум. вузлик, вузличок. Словник української мови Грінченка