вузол

ВУ́ЗОЛ¹, зла́, ч.

1. Місце, де зв'язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузці, линві і т. ін.

Дротований шнур, та ще й вузлами понав'язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (І. Франко);

Він щоранку старанно вив'язував вузол скромної краватки (Н. Рибак);

Дар'явауш узяв у свого колісничого батіг і нав'язав на ремені рівно шістдесят вузлів (І. Білик).

2. Речі, зав'язані в хустку або іншу тканину; клунок.

Він знов ніс у руках здоровий вузол (І. Нечуй-Левицький);

Зачав присватуватися до своєї господині, Парасочки, аби цим способом дібратися до вузлів з грішми (В. Стефаник);

Татари скочили на коні [на коней], прив'язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб).

3. Закручене жмутом і приколоте шпильками волосся.

А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які: волосся і звиті, і перевиті, з одного боку – в вузлі, з другого боку – попущено в кучері (Марко Вовчок);

Мариня перестала бавитись волоссям, закрутила його недбало у вузол (Ірина Вільде).

4. Місце, де сходяться, перехрещуються колії, лінії і т. ін.

Тут недалеко стоїть перше словацьке село .. Це місце є вузол, де сходяться селитьби трьох народів (І. Нечуй-Левицький);

Залізничні станції, особливо вузлові, завжди були перевантажені поїздами з бойовою технікою, снарядами. В містечках і селах навколо таких вузлів божеволіли каральні загони гестапо (Іван Ле);

Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являє собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину (О. Гончар).

5. Сукупність механізмів, споруд, що мають одне призначення й розташовані в одному місці.

[Крикун:] Пробачте, товаришу командуючий, вузол зв'язку відмовляється сьогодні передати мій матеріал (О. Корнійчук);

Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Іван Ле і О. Левада).

6. Місце скупчення певних клітин у живому організмі.

Нервові клітини дощового черв'яка не розташовані по всьому тілу, а зосереджені в нервових вузлах (з навч. літ.).

7. Місце на рослині, від якого відходить листя або нові пагінці, корені.

Кореневища хмелю являють собою підземні змінені стебла і мають у вузлах бруньки (з наук. літ.);

Ділянки стебла, на яких розвиваються листки, називаються вузлами (з навч. літ.).

8. перен. Складне поєднання чого-небудь; збіг якихось обставин.

Антін сам шукав кінця в заплутаному вузлі ідей і поглядів. Він знайомився з програмами численних партій, товариств (Р. Іваничук);

Вузол проблем і в присадибних господарствах, і в колективних садах ще досить заплутаний (із журн.).

9. техн. З'єднання декількох деталей, що входять до більш складного механізму.

Машиніст морщив чоло, згадував окремі вузли і деталі, говорив повільно, щоб Василь міг записати, на що слабує його паровоз (Д. Бедзик);

Гуртківці почали зносити старі велосипеди та вузли до майстерні (із журн.).

(1) Ву́зол комуніка́цій – місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку і т. ін.

Щоб захопити аеродроми та вузли комунікацій противника, необхідно було висадити повітряні десанти (з газ.);

(2) Гре́цький ву́зол – вид жіночої зачіски з довгого волосся, складеного у вузол.

На тлі чорного плаття .. особливо чітко вирізнялося матове обличчя з грецьким вузлом чорного волосся на голові (П. Панч);

(3) Саніта́рний ву́зол – приміщення санітарно-гігієнічного призначення, що складається з туалета та ванної кімнати; санвузол.

Санітарний вузол може бути роздільним або суміщеним, якщо він виконує функції і ванни, і убиральні (з навч. літ.).

△ (4) Ву́зол мере́жі – набір розташованих поряд робочих станцій або інших кінцевих точок технологічної мережі.

Комп'ютер разом з обладнанням для роботи в мережі являє собою вузол мережі (з наук. літ.);

(5) Лімфати́чні вузли́ – утворення, що входять до складу лімфатичної системи і виконують кровотворну і захисну функції організму.

Лімфатичні вузли, що бувають у різних частинах тіла, необхідні для забезпечення нормальної роботи імунної системи (з наук. літ.);

(6) Морськи́й ву́зол – загальна назва різних петель і способів зав'язування линв.

Одних морських вузлів було безліч, і моряк повинен не тільки знати назву кожного, але й сам мусить уміти швидко в'язати ці вузли (О. Донченко);

(7) Ри́фовий ву́зол – особливий вид морського вузла, що можна легко і швидко зав'язати.

Рифовий вузол використовують для зв'язування мотузок лише однакового діаметра, тому що тонка мотузка, зв'язана з товстою, легко витягається з вузла (з наук.-попул. літ.).

◇ (8) Го́рдіїв (рідше го́рдійський) ву́зол – дуже складна, заплутана справа або складний збіг обставин.

Шевченко був молодший Гоголя, попав у свіжіший кружок [гурток] та ще й сам попробував панської ласки; од того йому легше було дійти до гордійського вузла болота сучасної Росії (М. Драгоманов);

Чи вона божевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но [але] жіноцьке мудре, таке, як гордіїв вузол? (І. Франко).

ВУ́ЗОЛ², зла́, ч.

Міра швидкості морського транспорту, що дорівнює одній милі за годину (1,852 км/год).

Це було моторно-парусне суденце, яке за найкращої погоди давало від сили чотири вузли (Д. Ткач);

Дельфін, граючись, випереджає корабель, що йде зі швидкістю 10 вузлів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузол — ву́зол 1 іменник чоловічого роду петля; схрещення ву́зол 2 іменник чоловічого роду міра швидкості на морі Орфографічний словник української мови
  2. вузол — Вузла. Швидкість, яка дорівнює одній морській милі (1852 км на годину). Літературне слововживання
  3. вузол — (на линві) гудзь, петля, зав'язь; (з речами) клунок; (волосся) жмут; (доріг) схрещення, перехрещення; (зв'язку) осередок, центр; (енергетичний) комплекс, система; (життєвий) П. проблема, плетиво обставин; (деталів) ТЕХ. бльок, блок; (ревматичний) МЕД. розширення, затвердіння. Словник синонімів Караванського
  4. вузол — [вузол] вузла, м. (на) вуз'л'і, мн. вузли, вуз'л'іў Орфоепічний словник української мови
  5. вузол — I -зла, ч. 1》 Місце, де зв'язано кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Морський вузол — загальна назва різних петель і способів зав'язування линв. 2》 перен. Складне сплетіння, з'єднання чого-небудь; збіг якихось обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вузол — (англ. knot, kn) одиниця вимірювання швидкості, що використовується у мореплавстві; 1 kn = 1,852 км/год. Універсальний словник-енциклопедія
  7. вузол — го́рдіїв (го́рдійський) ву́зол. Дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин. Чи вона божевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но (але) жіноцьке мудре, таке, як гордіїв вузол, що йому ні початку... Фразеологічний словник української мови
  8. вузол — ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Словник синонімів української мови
  9. вузол — Ву́зол, вузла́; вузли́, -злі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вузол — ВУ́ЗОЛ¹, зла́, ч. 1. Місце, де зв’язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Дратований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. вузол — Вузол, -зла м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. ум. вузлик, вузличок. Словник української мови Грінченка