відкритий

відкрива́ти / відкри́ти ка́рти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто. — Звичайні собі туристи. І ніхто не зобов’язаний відкривати перед ними всі свої карти (П. Оровецький); — Коли я говорю з циганами, вони питають мене: “Де твоя дочка? Навіть вона тебе вже не слухає?..” Нур розуміє, що цими словами, цим признанням він відкриває свої останні карти, показує своє безсилля (Д. Ткач); Сохацький вважав за можливе піти на риск і не виконав прямої директорової вказівки: до Держплану не пішов і питання ні з ким не погоджував. Боявся передчасно відкрити карти (Л. Дмитерко); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). відкри́ті ка́рти. Сиволап зважив, що його карти відкриті, .. зціпивши зуби, погодився на дільницю (Д. Ткач).

відкри́та (розкри́та) душа́ у кого, чия. 1. для кого. Хто-небудь прихильно, щиро ставиться до кого-небудь. — По гроші найясніший (князь) велів звернутися до вас…— Для вас, Антоне Андрійовичу, завжди відкрита в мене душа (С. Добровольський). 2. для чого. Хто-небудь чулий, чуйний до чогось. Хоч душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси, а проте .. я чую — встає з глибини, як вічне прокляття: — .. Ти все ж самотній!.. (М. Коцюбинський).

відкри́те се́рце у кого. Хто-небудь прямий, щирий, відвертий у стосунках з людьми. Він (Сеспель) вірив Пакришневі, знав, що той каже правду, бо упевнився, що у своєму житті не зустрічав сердечнішого друга, людини з таким щирим і відкритим серцем (Ю. Збанацький).

відкри́тим те́кстом, перев. зі сл. говори́ти, назива́ти і под. Відверто, прямолінійно, не вдаючись до натяків. Деяких адресатів (в епіграмах М. Лукаша) названо відкритим текстом, про інших здогадатися неважко (З газети).

гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко).

з відкри́тою (розкри́тою) душе́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти. Щиро, радісно. — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар); Вони (індійці) зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко); Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський); // Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу).

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена (полеглих у бою) (Н. Тихий).

у відкри́ту. 1. Відверто, не таємно. — За це питання можна голосувати у відкриту,— запропонував Олексій Федорович (З журналу). 2. Відвертий, неприхований. Стала (Мирослава) думати, що їй треба ховати, і нічого не могла здумати: просто ховатися їй не було з чим. Не ті часи! Боротьба у відкриту (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкритий — відкри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкритий — Розкритий, відімкнений, незакритий, ур. розверстий; (очам) доступний, (усім) прилюдний; (фланг) незахищений, голий; (хто) відвертий, щирий; (ворог) неприхований, нетаємний, явний, непотайний; (метал) віднайдений; (процес) винайдений; (кар'єр) наземний... Словник синонімів Караванського
  3. відкритий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2》 прикм.Незачинений. Відкритий склад лінгв. — склад, що закінчується на голосний звук. 3》 прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відкри́ти. Цілу ніч двері одкриті на балкон, цілу ніч свіже повітря (М. Коцюбинський); Він [Артамонов] дивився вперед широко відкритими очима (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. відкритий — див. явний Словник синонімів Вусика
  6. відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ (про шию, голову, груди — нічим не прикритий, не заслонений), ОГО́ЛЕНИЙ, ГО́ЛИЙ, РОЗХРИ́СТАНИЙ (перев. про груди). З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (І. Словник синонімів української мови
  7. відкритий — Відкри́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відкри́ти. Цілу ніч двері одкриті на балкон, цілу ніч свіже повітря (Коцюб., III, 1956, 328); Широка дорога.. Відкрита для сміливих скрізь (Мур. Словник української мови в 11 томах