відкритий

Розкритий, відімкнений, незакритий, ур. розверстий; (очам) доступний, (усім) прилюдний; (фланг) незахищений, голий; (хто) відвертий, щирий; (ворог) неприхований, нетаємний, явний, непотайний; (метал) віднайдений; (процес) винайдений; (кар'єр) наземний; (- питання) нерозв'язаний; (перелом) не внутрішній.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відкритий — відкри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
відкритий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2》 прикм.Незачинений. Відкритий склад лінгв. — склад, що закінчується на голосний звук. 3》 прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відкри́ти. Цілу ніч двері одкриті на балкон, цілу ніч свіже повітря (М. Коцюбинський); Він [Артамонов] дивився вперед широко відкритими очима (Л. Словник української мови у 20 томах
відкритий — див. явний Словник синонімів Вусика
відкритий — відкрива́ти / відкри́ти ка́рти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто. — Звичайні собі туристи. І ніхто не зобов’язаний відкривати перед ними всі свої карти (П. Фразеологічний словник української мови
відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ (про шию, голову, груди — нічим не прикритий, не заслонений), ОГО́ЛЕНИЙ, ГО́ЛИЙ, РОЗХРИ́СТАНИЙ (перев. про груди). З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (І. Словник синонімів української мови
відкритий — Відкри́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відкритий — ВІДКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відкри́ти. Цілу ніч двері одкриті на балкон, цілу ніч свіже повітря (Коцюб., III, 1956, 328); Широка дорога.. Відкрита для сміливих скрізь (Мур. Словник української мови в 11 томах