відкритий

ВІДКРИ́ТИЙ (про шию, голову, груди — нічим не прикритий, не заслонений), ОГО́ЛЕНИЙ, ГО́ЛИЙ, РОЗХРИ́СТАНИЙ (перев. про груди). З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (І. Франко); На мить Черниш загледів Сагайду, що майнув.. з оголеними волохатими грудьми (О. Гончар); Вона затулила рукою голі перса (М. Коцюбинський); З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто (Леся Українка).

ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).

ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙ заст. Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).

ЩИ́РИЙ (про погляд, усмішку і т. ін. — який виражає чистоту почуттів, прагнень), ВІДВЕ́РТИЙ, ВІДКРИ́ТИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЧИ́СТИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕПІДРО́БНИЙ, НЕВДА́ВАНИЙ. Його очі були такі щирі, немов дивились їй в душу (Леся Українка); Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар); Капітан Косачов, .. із срібними скронями й відвертим поглядом розумних очей, розпитував доньку про рідне місто (Ю. Збанацький); Наче батько на сина, дивився Килигей на свого колишнього повстанця. Змінився, змужнів, лише по оцій усмішці, відкритій, сердечній, і впізнав (О. Гончар); Переді мною були очі старого й чистий погляд дівчини, що так дивилась на нас (О. Досвітній); Природна усмішка; На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (С. Добровольський); — З'їм його (зілля) й трісну? — мовив Прокіп з виразом невдаваної тривоги на своїм дитячім лиці (І. Франко).