1. Фразеологічний словник української мови

гак

дава́ти / да́ти га́ку (гак). 1. Проходити або проїздити зайву відстань, рухаючись кружним шляхом. Коли з поля вертав (Оксюта), то доводилось гак великий давати — от він проклав собі окремий об’їзд, щоб ближче (Є. Гуцало); За базаром .. видніються зчорнілі стріхи Курячих Лапок. До них можна було бігти .. через .. озимину та базарний майдан або, давши гаку, знову цвинтарем до Тернової балки і потім угору по балці (В. Козаченко). 2. перен. Збочувати в своїх діях, вчинках; відходити від обраного в житті шляху, правильної лінії і т. ін. — Розумієш, куди ти потрапив? Якого гака дав? У такий відповідальний момент відступився від своїх принципів — підтримав хабарників (З журналу).

закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Знала, що батьки його (Тараса) чомусь проти мене; отож і закинула вудочку (І. Муратов); — І давно ви тут живете? — обережно закинула вудочку Інеса (Ю. Збанацький). 2. на кого—що, для чого. Домагатися кого-, чого-небудь, намагатися здійснити щось, заволодіти чимсь. Як і інші, комишанець нетерпляче жде цього табору, вже наперед закидав вудочку, щоб його призначили “організатором вогнища” (О. Гончар); Едвінові грозила руїна, і він, очевидно, закинув гачок на Ніну, котру вважав великою багачкою (І. Франко); (Степан:) Недарма на магазин закидаєш гака, недарма! Руки погріти хочеш? Не вдасться (М. Старицький).

з га́ком. З невеликим перевищенням (при визначенні приблизної величини, кількості тощо). Біжать літа… Йому вже тридцять з гаком (Василь Шевчук); Покручена древесним паралічем сосонка, якій можна було на око дати тридцять з гаком років (Ю. Збанацький); Від автостради до Вишневого, де жили друзі-меліоратори, було справді п’ятнадцать кілометрів та ще й з гаком (Л. Дмитерко); За якийсь місяць з гаком він і справді поправився, молоде обличчя округлилось, карі очі заясніли (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гак — гак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гак — Кандзюба; (на рибу) ості мн., св. багор; (на двері) защіпка; (на підкові) шип; П. зайвина, лишок i style="color:green">н.</i> з гаком>; <i>Ф</i>. АМБА <<i style="color:green">н.</i> тут їм і <i style="color:green">г.</i; гачок, гачечок Словник синонімів Караванського
  3. гак — Крюк — hook — Haken – металевий стрижень, загнутий на одному кінці. Гірничий енциклопедичний словник
  4. гак — I -а, ч. 1》 Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. 2》 Те саме, що багор. || Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гак — ГАК¹, а, ч. 1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (І. Франко); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (В. Словник української мови у 20 томах
  6. гак — гак I. вул. дрібний гріш; сотик (ст) гак II. 1. негарна худа дівчина (ст) 2. підніжка (ст) ◊ да́ти га́ка підставити ногу (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гак — див. багор; колючка; кривий Словник синонімів Вусика
  8. гак — БАГО́Р (довга дерев'яна палиця з металевим вістрям і гаком), ГАК, КРЮК. Якийсь піратський корабель напав на торговий. Берданки, багри, беззбройні пасажири (І. Ле); Крюками чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А. Головко). Словник синонімів української мови
  9. гак — Гак, -ка́, на -ку́; гаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гак — ГАК, а, ч. 1. Металевий або дерев’яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев’яний гак (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. гак — Гак, -ку м. 1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Словник української мови Грінченка