гак

ГАК¹, а, ч.

1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці.

Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (І. Франко);

Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (В. Собко).

2. Те саме, що баго́р.

Б'ються соцькі І розсильні, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки (С. Руданський);

Клуня в полум'ї. Гаками рвуть покрівлю, щоб розтягти (А. Головко);

// Невеличкий загнутий металевий стрижень із гострим вістрям на одному кінці, що прикріплюється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок.

– Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (П. Гулак-Артемовський);

Хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак, стяг діда Олофіра з човна? (О. Донченко);

* У порівн. – Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (М. Коцюбинський).

3. Запір на дверях або вікні у вигляді стрижня із загнутим кінцем, що накидається на петлю.

Олімпіада Іванівна тим часом зачиняє двері на гак (Леся Українка);

Явдоха накинула на двері гак (О. Донченко);

Гулко дзеленчать гаки – це замикають з одкритої сторони кліть (Б. Антоненко-Давидович).

4. перен., розм. Що-небудь додаткове або зайве.

Коли б оце Мирошниченкові самому довелося поносити дитя, .. різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (М. Стельмах);

Буває гак непомітний – якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (з газ.).

(1) З га́ком – із невеликим перевищенням (при визначенні приблизної величини, кількості і т. ін.).

Від автостради до Вишневого, де жили друзі-меліоратори, було справді п'ятнадцать кілометрів та ще й з гаком (Л. Дмитерко);

За якийсь місяць з гаком він і справді поправився, молоде обличчя округлилось, карі очі заясніли (С. Добровольський);

Біжать літа... Йому вже тридцять з гаком (Василь Шевчук);

Касян Коляда – старезний, або, як сам він казав, “давнезний запорозький дід”, був таки й справді дідом, бо мав за плечима сотню з гаком літ (В. Чемерис).

ГАК², у, ч.

Окладна одиниця у феодальній Прибалтиці, за якою визначався розмір повинностей феодалу.

Так званий селянський гак складав у Північній Естонії в середньому 8–12 га посівної площі (з наук.-попул. літ.).