гатити

гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер).

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь. Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч).

хоч гре́блю (гать) гати́. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.— Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати (Марко Вовчок); — А гриби у вас є? — Хоч греблю гати, коли знаєш місце (М. Стельмах); Тепер дівчат, хоть гать гати (І. Котляревський).

хоч з гарма́ти (гарма́т) стріля́й (гати́). Хтось нічого не чує (перев. про дуже міцний сон). Спить, хоч з гармати стріляй (Укр.. присл..); Зварич пустив йому (Миколі) у вічі сніп світла з електричного ліхтарика. Той повернувся на інший бік. — Видно, що недавно з війни,— сіпав його Зварич.— Хоч з гармат стріляй (М. Івасюк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гатити — гати́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гатити — Загачувати, робити гать; (молотком) стукати, вдаряти, бити. Словник синонімів Караванського
  3. гатити — [гатитие] -ачу, -атиеш; нак. -ати, -ат'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. гатити — гачу, гатиш, недок. 1》 перех. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. || Прокладати гатку (через болото). 2》 перех., розм. Витрачати що-небудь марно; викидати. 3》 неперех., розм. Ударяти, стукати по чому-небудь, у щось. || Бити по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гатити — ГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, недок. 1. що. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. У робочу пору тисячами вигонювали [виганяли народ] розкопувать дороги, гатить греблі, .. розчищать садові парки (О. Словник української мови у 20 томах
  6. гатити — гати́ти 1. бити (м, ср, ст)|| = валити 2. ударяти, стукати (м, ср, ст): Чого так гатиш в двері, думаєш, що в нас всі глухі, цілком терпцю не маєш (Авторка)||гримати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гатити — Чу, -тиш, недок. Проводити з кимось статевий акт. Там, зверху, когось гарно гатять: тільки чути, як ліжко об стінку б'ється. Словник сучасного українського сленгу
  8. гатити — див. бити Словник синонімів Вусика
  9. гатити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  10. гатити — Гати́ти, гачу́, га́тиш, га́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гатити — ГАТИТИ, гачу, гатиш, недок. 1. перех. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. У робочу пору тисячами вигонювали [виганяли народ] розкопувать дороги, гатить греблі,.. Словник української мови в 11 томах
  12. гатити — Гатити, -гачу, -тиш гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу?... Словник української мови Грінченка