гладити

гла́дити доро́гу кому. Пити алкогольні напої за чийсь успіх перед його дорогою, розлукою тощо. — Уже коли ти й сам гладиш мені дорогу, то будь певен, що я свою кралю перевезу гарненько в Чорну Гору (П. Куліш).

гла́дити за ше́рстю кого і без додатка. Не суперечити, догоджати кому-небудь, поблажливо ставитися до когось. — Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а тепер поки що треба гладити за шерстю (П. Куліш).

гла́дити / погла́дити по голі́вці (голові́) кого і без додатка. 1. Хвалити, заохочувати. Я помітила, що ти .. почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка). 2. Потурати, залишати без покарання. гла́дити по голова́х. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нефті (нафті), в казанах (І. Котляревський).

гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь. — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський).

гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..).

не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́) кого і без додатка. Не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. (Косяк:) Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім’ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять (М. Зарудний); За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти (А. Хижняк).

хоч про́ти ше́рсті гладь (не вку́сить). Дуже лагідний, податливий, спокійний. (Микита:) Розумний парубок (Семен)! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе (не вкусить)! (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладити — гла́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гладити — [гладиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. гладити — -джу, -диш, недок., перех. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. || Пестити, легко проводячи долонею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладити — (одяг) прасувати, випрасовувати, випрасувати, повипрасовувати, запрасовувати, зіпрасувати, позіпрасовувати, допрасовувати, допрасувати, подопрасовувати, напрасувати, понапрасовувати, попрасовувати, попрасувати, спрасовувати, поспрасовувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. гладити — ГЛА́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що. 1. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. Встає [Дрансес], ус гладить .. Дає одвіт царю (І. Котляревський); Мар'ян гладив круглу закучерявлену бороду й задоволено усміхався (С. Словник української мови у 20 томах
  6. гладити — Гладить проти шерсти. Коли хто глузує. Докоряє. Не гладь мене, я й без того гладкий. Говорять підхлібному. Перед обідом на завадить, а по обіді погладить. Перед обідом не пошкодить чарка напитку, а по обіді поможе. Гладь коня вівсом, а не батогом. Добротою можна більше здобути, ніж жорстокістю. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гладити — див. мазати Словник синонімів Вусика
  8. гладити — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  9. гладити — Гла́дити, гла́джу, гла́диш, -дять; гладь, гла́дьмо, гла́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гладити — ГЛА́ДИТИ, джу, диш, недок., перех. 1. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. Встає [Дрансес], ус гладить.. Дає одвіт царю (Котл., І, 1952, 276); Мар’ян гладив круглу, закучерявлену бороду й задоволено усміхався (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  11. гладити — Гладити, -джу, -диш гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: гладити «додому» и «з дому». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Словник української мови Грінченка