дешево
де́шево відбу́тися. Уникнути можливих дуже важких наслідків чого-небудь. — Тільки ще один, крім нього (Артема), був легко поранений.— Ну, ще ми дешево одбулись! — озвавсь котрийсь (А. Головко); — Ось,— показав фельдфебель безпалу ліву руку,— бачив, як одчесало? Мов бритвою! — Скажи спасибі, що дешево відбувся (П. Загребельний).
де́шево й серди́то, жарт. Легко, просто, нескладно; вигідно. — Спробуйте ви на моєму місці, товаришу Лебединець, перевезти з одного місця на інше бурову. І так, щоб швидко, і дешево й сердито (І. Цюпа); Шию собі чоботи тільки на одну ногу, а другій завжди тепло. Дешево й сердито, правда? (Є. Гуцало).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дешево — (за невисоку ціну) недорого, задешево, діал. тано// за безцінь. Словник синонімів Полюги
- дешево — де́шево прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дешево — присл. 1》 Присл. до дешевий 1). 2》 Без великих зусиль; легко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дешево — Дешеве м'ясо собаки їдять. За малі гроші не сподійся дістати добрий товар. Дешево купити, то себе в дурні пошити. Дешевий товар буває нездалий і скоро треба купувати другий. Дешево, як борщ. Дуже дешеве, майже за безцін. Приповідки або українсько-народня філософія
- дешево — ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. Словник синонімів української мови
- дешево — ДЕ́ШЕВО, присл. 1. Присл. до деше́вий 1. — А в мене овесець важненький, дешево віддам (Кв.-Осн., II, 1956, 10); — Але ти ще не знаєш, яку ми тобі ціну запропонуєм? — Яку? — Твоє власне життя! Хіба дешево, га? (Гончар, II, 1959, 349). Словник української мови в 11 томах