дешево

ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. А щодо ціни, то де не живи в Криму, чи в лісі, чи на піску, все одно дешево не вийде (Леся Українка); Воно б можна рекомендованими листами переслати (новели).., пересилка недорого коштуватиме (М. Коцюбинський); (Меланія Григорівна:) Купив шубу у якогось панка зовсім задешево (М. Кропивницький); (Павло:) Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі ніпочому (І. Карпенко-Карий); Коштовні хутра крамарі за безцінь забирали (Н. Забіла); Дехто повезе на базар поросят і продасть за безцінок, а Матвій завжди сторгується на свою користь (В. Москалець); Порадившись, загнали в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк); За півдарма продав (приказка); Другів мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський); Тано продавалося та й тано купувалося (В. Стефаник).

ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал., СПЛО́ХА діал.; ГОЛІРУ́Ч розм. (перев. приступати до якого-небудь діла, справи). На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко (прислів'я); Стало так просто й хороше з цією людиною (О. Донченко); Тимко.. пішов заганяти волів, що вільно бродили біля озера (Григорій Тютюнник); — Якось так тихо, так легітно (Г. Колісник); (Касьян:) Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій!.. (Олексій:) Не віддамо себе дешево! (М. Кропивницький); Ну, ми всі держимося того, що ураджено, ..ще й тішимося, що так гладко йде діло (І. Франко); Коваль провів їх батьківським поглядом, подумавши: "Молодість, їй все ніпочому..." (Ф. Бурлака); Ох, і сікли ж його, справді, не раз — не даром йому далося його небажання підкоритись бундючним панам! (Є. Кротевич); Вона пливла просто.. до берега. Там, на твердому ґрунті, вона.. задарма не віддала б свого життя (Ю. Смолич); У нас тепер вітри бувають дуже великі, то воно й простудитись недовго (Леся Українка); — Руки в мене ще й зовсім цупкі — з двома такими, як ти, заіграшки справився б (Є. Кротевич); Таку роботу можна було робити завиграшки (В. Козаченко); Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько (прислів'я); З милю простували рідким лісом, так що якби погоня настигла, то б латво було їх тутечки захопить (О. Стороженко); (Петро:) Ну, батька так сплоха не візьмеш, не на того наскочив! (Панас Мирний); Чом же Тодоська його качалкою не почастує? Адже така була козир-дівка, хлопці голіруч і не приступай! (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дешево — (за невисоку ціну) недорого, задешево, діал. тано// за безцінь. Словник синонімів Полюги
  2. дешево — де́шево прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. дешево — присл. 1》 Присл. до дешевий 1). 2》 Без великих зусиль; легко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дешево — Дешеве м'ясо собаки їдять. За малі гроші не сподійся дістати добрий товар. Дешево купити, то себе в дурні пошити. Дешевий товар буває нездалий і скоро треба купувати другий. Дешево, як борщ. Дуже дешеве, майже за безцін. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. дешево — де́шево відбу́тися. Уникнути можливих дуже важких наслідків чого-небудь. — Тільки ще один, крім нього (Артема), був легко поранений.— Ну, ще ми дешево одбулись! — озвавсь котрийсь (А. Фразеологічний словник української мови
  6. дешево — ДЕ́ШЕВО, присл. 1. Присл. до деше́вий 1. — А в мене овесець важненький, дешево віддам (Кв.-Осн., II, 1956, 10); — Але ти ще не знаєш, яку ми тобі ціну запропонуєм? — Яку? — Твоє власне життя! Хіба дешево, га? (Гончар, II, 1959, 349). Словник української мови в 11 томах