дитинство
впада́ти / впа́сти в дити́нство. Втрачати здоровий глузд, діяти, міркувати, поводитися несерйозно. — Я не дозволяю говорити зі мною в такому тоні.— Ви впадаєте в дитинство,— відповів Тірсен.— Це старечий маразм (В. Собко); Глібові дивно було вислуховувати батькові просторікування, що скидалися на маячіння коли не психічно хворої, то людини, яка на старості впала в дитинство (П. Кочура).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дитинство — дити́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дитинство — -а, с. 1》 Дитячий вік, дитячі роки. || Стан дитини до повноліття. 2》 Збірн. до дитина. Впадати в дитинство — діяти, міркувати, поводитися несерйозно, по-дитячому. 3》 кого, чого, перен. Первісний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дитинство — Дити́нство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дитинство — ДИТИ́НСТВО, а, с. 1. Дитячий вік, дитячі роки. Спогади про раннє дитинство остались [залишились] у мене хаотичні (Вас., IV, 1960, 10); Пушкін і Шевченко.. Які несхожі були у них дитинство та юність!... Словник української мови в 11 томах