дудочка
танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дудочка — ду́дочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ду́дочки Орфографічний словник української мови
- дудочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до дудка 1), 2), 4). 2》 Згорток чого-небудь у вигляді трубки. 3》 Український сюжетний танець, що виконується в швидкому темпі. || Мелодія, під яку виконується цей танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дудочка — ДУ́ДОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ду́дка 1, 2, 4. Вийшла дівчинка Марійка, Дудочку дістала Та й заграла коломийки — Аж весело стало! (Мур., Широка дорога, 1950, 70); Іван показав йому свої ходаки, вузькі дудочки полотняних штанів (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
- дудочка — Дудочка, -ки ж. ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. Чуб. ІІІ. 125. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. Грин. І. 233. 2) Трубочка. Словник української мови Грінченка