дуля

взя́ти ду́лю (під ніс). Нічого не одержати, не дістати. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр.. присл..); Писав Пан: звізду (зірку) дав і червону стрічку. От я й ждав... Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський).

дава́ти горобця́м ду́лі, жарт. Ходити без діла; тинятися, байдикувати. З школи його витурили, спасибі, що у школу-інтернат направили, а то давав би по місту горобцям дулі (Ю. Збанацький).

ду́лю з’ї́сти, вульг. Нічого не одержати, не дістати. (Герцель:) Зробиш діло — візьмеш сто червінців, не зробиш — з’їси дулю (І. Карпенко-Карий); (Галя:) Ще і не дума він (Василь) про мене, а ви вже... — (Настя:) Ого! Не думав би! Полатати свої дірки нашим добром заміря... тільки дулю з’їсть: у мене єсть тобі кращий жених (М. Старицький); — Ну, то вже дулю з’їв би! — гордо блиснула очима Мотря.— То вже чорта пухлого! (В. Винниченко).

ду́ля з ма́ком (під ніс) кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає (хлебче горілку), а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він (Заруба) .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар). 2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче (писар), щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); (Рябина:) Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

ма́тері твої́й ду́ля, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення з приводу чого-небудь. — Матері твоїй дуля! — ударивши по зашийкові воловика, сказав коваль і .. поволік його за собою на гору (Панас Мирний).

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

показа́ти ду́лю (фі́гу), вульг. Відмовити кому-небудь у чомусь, нічого не дати, не допомогти і т. ін. — В базарі він нам покаже дулю та й тим одбуде: хай зараз дає (гроші) (С. Васильченко); — А що? — сказав (Латин), — чи поживились? От з Діомидом ви носились, А він вам фігу показав (І. Котляревський).