завершальний

заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Це був заключний акорд операції (Олесь Донченко); Завершальним акордом .. став у Києві концерт симфонічного оркестру Софійської державної філармонії, що відбувся в Палаці культури “Україна” (З газети); Сильним акордом звучить тут вислів “не бідкаюсь”, де дієслово має спільний корінь з попередніми іменниками, але заперечує будь-яку розчуленість і непевність (Культура сл.).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завершальний — заверша́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завершальний — [завеиршал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. завершальний — -а, -е. Який являє собою завершення, закінчення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завершальний — ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Словник синонімів української мови
  5. завершальний — ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ, а, е. Який становить собою завершення, закінчення чого-небудь. Культурний розвиток у період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства буде завершальним етапом великої культурної революції (Програма КПРС, 1961, 113)... Словник української мови в 11 томах