1. Словник синонімів української мови

завершальний

ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Новиченко); Цей шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (І. Ле); Шульга, разом з фізиком Мезенцевим, підводили підсумки заключної сесії випробувань однієї важливої деталі (Н. Рибак); Підсумковий курс лекцій; Фінальний матч цього сезону нам довелося грати пізно (Ю. Смолич); З приємністю дізнався, що ІV і останній том Вашого дуже цінного словника уже вийшов (М. Коцюбинський); Кінцеві результати; Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві поради (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завершальний — заверша́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завершальний — [завеиршал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. завершальний — -а, -е. Який являє собою завершення, закінчення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завершальний — заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Фразеологічний словник української мови
  5. завершальний — ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ, а, е. Який становить собою завершення, закінчення чого-небудь. Культурний розвиток у період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства буде завершальним етапом великої культурної революції (Програма КПРС, 1961, 113)... Словник української мови в 11 томах