завертень
ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Вибирав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); У місці, де річка Бистра.. робила коліно, було "чудодійне джерело" (Ірина Вільде); Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Л. Первомайський); Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (О. Гуреїв); З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, завертні, закрутні (К. Гордієнко); Стрий шумів по кам'яних бродах і пінився по закрутинах (І. Франко); Внаслідок часткових відхилень від свого попереднього напрямку ріка утворює повороти, які називаються меандрами (з наукової літератури). — Пор. зви́вина, 2. петля́.
Значення в інших словниках
- завертень — за́вертень іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- завертень — -тня, ч., розм. Закрут, згин (дороги, річки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- завертень — ЗА́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Закрут, згин (дороги, річки і т. ін.). Далі крутими завертнями повертала вона [річка] до гори (Мирний, І. 1954, 256). Словник української мови в 11 томах
- завертень — Завертень, -тня м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Сим. 37. Нічим вовкові блювати, так завертнями. Ном. № 2823. Словник української мови Грінченка