завертатися

ПОВЕРТА́ТИСЯ (іти, їхати і т. ін. назад звідкись), ВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ розм., ВЕРТА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИСЯ розм., ЗВЕРТА́ТИ заст. — Док.: поверну́тися, верну́тися, поверну́ти, верну́ти, заверну́ти, заверну́тися, зверну́ти. Повертався я з чужини, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Ми ще повернемось бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні (В. Стус); Вона в той час сподівалась брата й догадувалась, що то брат вертається додому (І. Нечуй-Левицький); Він знову повертав на Україну. Була весна 1845 року (О. Іваненко); Вертала (Інна) електричкою уже надвечір (В. Дрозд); Як примандрували до зеленого бору: "От тепер, дівчино, завертайсь додому!" (пісня); (Гурт:) Пошли ж тобі, Боже, Найщасливіший путь, Щоб благополучно і додому звернуть (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завертатися — заверта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завертатися — -аюся, -аєшся, недок., завернутися, -ернуся, -ернешся, док., розм. 1》 Іти, їхати назад; повертатися. || чим. Робити розворот. 2》 Піддаватися на згин, закручування; згинатися. 3》 рідко. Те саме, що загортатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завертатися — ЗАВЕРТА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗАВЕРНУ́ТИСЯ, ерну́ся, е́рнешся, док., розм. 1. Іти, їхати назад; повертатися. Як примандровали [примандрували] до зеленого бору: — Оттепер, дівчино, завертайсь додому! (Чуб. Словник української мови в 11 томах