1. Фразеологічний словник української мови

завидющий

о́чі завидю́щі. 1. у кого, чиї. Хтось дуже заздрісний, жадібний, ненаситний і т. ін. — Панські очі завидющі, а руки загребущі (Б. Грінченко); Здавна вже відомо, що панські очі завидющі (А. Шиян). 2. зі сл. диви́тися, погляда́ти і т. ін. Заздро, жадібно і т. ін. Маріора завидющими очима поглядала на золото (Г. Коцюба).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завидющий — завидю́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. завидющий — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. завидющий — див. ЗАЗДРИЙ Словник синонімів Караванського
  4. завидющий — -а, -е, розм. Дуже, хворобливо заздрий. || Який виражає велику заздрість. Завидющі очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завидющий — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А. Словник синонімів української мови
  6. завидющий — ЗАВИДЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже, хворобливо заздрий. Так завидющий чоловік На брехні верне свій язик; Чого не втне, чи не достане — Усе погане (Гл., Вибр., 1951, 139); Висока гордість нам проймає душу, Коли згадаєм давній Севастополь, Де всупереч.. Словник української мови в 11 томах
  7. завидющий — Завидющий, -а, -е = завидущий. Словник української мови Грінченка