закурітися
аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться), з дієсл., безос. Дуже швидко. Мати стращає, що я змерзну. І чого б я змерз? Та я як чкурну, аж закурить! (Панас Мирний); — Переночуйте ви тут, а завтра .. курнемо в село так, що аж закуриться (І. Франко); // Дуже швидко зникнути. От він і сів на бричку: “торкай” — і тільки закурилось (А. Свидницький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закурітися — закурі́тися дієслово доконаного виду форми 'закуріється', 'закуріються' вживаються рідко Орфографічний словник української мови
- закурітися — див. закуритися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закурітися — ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок. Словник синонімів української мови
- закурітися — ЗАКУРІ́ТИСЯ див. закури́тися². Словник української мови в 11 томах