1. Фразеологічний словник української мови

зарік

положи́ти зарі́к. Поклястися, взяти на себе який-небудь обов’язок. Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарік — Обітниця, присяга, обіцянка; (дія) зарікання; сов. зарок. Словник синонімів Караванського
  2. зарік — див. клятва Словник синонімів Вусика
  3. зарік — зарок, -року, ч., розм. Клятва, обіцянка не робити чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарік — зарі́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. зарік — ОБІЦЯ́НКА (добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь), СЛО́ВО, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІЩА́ННЯ заст. розм., ПРИРЕ́ЧЕННЯ діал.; ОБІ́Т книжн., ЗАВІ́Т рідше, ОБРІ́К заст. (перев. урочиста, релігійного характеру); ЗАРІ́К (ЗАРО́К) розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. зарік — Зарі́к, -ро́ку, -кові, в -ро́ці; -ро́ки; -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зарік — ЗАРІ́К, ЗАРО́К, ро́ку, ч., розм. Клятва, обіцянка не робити чого-небудь. З похмілля Клим недуж валявся, І дав собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Бор., Тв., 1957, 153); Він тепер постив і дав зарік мовчати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. зарік — Зарік, -року м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14. Словник української мови Грінченка