1. Фразеологічний словник української мови

застигати

кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах. Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т. ін. Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть .. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко); Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам “домовляється” в ДПУ! .. Кров крижаніла в жилах (Іван Ле); Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко).

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в просохлому горлі (Д. Ткач); Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк); Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній). сло́во застря́ло (застря́гло) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він (політрук) по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик); Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застигати — застига́ти 1 дієслово недоконаного виду твердіти; холонути; зупинятися застига́ти 2 дієслово недоконаного виду заставати; захоплювати зненацька рідко Орфографічний словник української мови
  2. застигати — Холонути, замерзати, клякнути, дубіти; (- віск) тужавіти; (від жаху) завмирати, заклякати, ЦІПЕНІТИ; док. ЗАСТИГНУТИ, знерухоміти. Словник синонімів Караванського
  3. застигати — I -аю, -аєш, недок., застигнути і застигти, -гну, -гнеш; мин. ч. застиг, -ла, -ло і рідко застигнув, -нула, -нуло; док. 1》 тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. || Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. застигати — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
  5. застигати — Застига́ти, -га́ю, -га́єш; засти́гнути і засти́гти, -сти́гну, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. застигати — ЗАСТИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТИ́ГНУТИ і ЗАСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. засти́г і рідко засти́гнув, ла, ло; док. 1. тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. Словник української мови в 11 томах
  7. застигати — Застига́ти, -га́ю, -єш сов. в. застигти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому в литках застигло. Испугался. Ном. № 9336. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне. Чуб. V. 629. Словник української мови Грінченка