заступити
заступи́ти світ кому і без додатка. 1. Повністю захопити кого-небудь, оволодіти кимсь. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ було заступило .., людей не помічав, себе не бачив (О. Гончар); // Заволодіти чиїмись почуттями (про кого-небудь). Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (С. Добровольський); — Знаю, тобі весь світ заступив цей Лепаж (М. Слабошпицький). 2. чим і без додатка. Внаслідок тяжких переживань, втрат і т. ін. стати безрадісним, немилим (про життя). — Як тобі? — Тяжко, Зіно.— Знаю, серденько. Знаю. Мені теж чорнотою світ заступило. Тепер ми обоє вдовиці (Я. Баш); Ярина вийшла з хати На світ Божий глянуть, — Ледве вийшла... А лютеє лихо .. В самім серці повернулось І світ заступило (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- заступити — заступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заступити — Заступи́ти, заступа́ти. 1. Замінити (замінювати). Новий дворець в Перемишли. Позаяк теперішний дворець в Перемишли не відповідає зростаючому рухови особовому, то львівска дирекция зелізниць рішила ся єго заступити новим, хорошим... Українська літературна мова на Буковині
- заступити — див. заступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заступити — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- заступити — ЗАСТУПИ́ТИ див. заступа́ти. Словник української мови в 11 томах
- заступити — Заступити, -ся см. заступати, -ся. Словник української мови Грінченка