1. Фразеологічний словник української мови

заячий

за́яча душа́. 1. Боязка, полохлива людина. Нічого, крім презирства, в неї (Ольги) до цих паненят нема, всі вони заячі душі (Я. Качура). 2. Уживається для вираження незадоволення, роздратування з приводу чого-небудь. (Ковшик:) Як же ти (Кандибо) смієш так ставитись до заслужених матерів, заяча твоя душа (О. Корнійчук).

із (з) за́ячий хвіст. Дуже мало. — Ну, я молодої (жінки) вже й не виню — пожила вона там зо мною із заячий хвіст! (Ю. Збанацький); — Охота є. Хоч одбавляй, та часу не те що обмаль, а з заячий хвіст (М. Рудь).

із (на) за́ячий (гороб’я́чий, гороби́ний, жа́б’ячий) скік. Дуже мало. На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр.. присл..); Там того поля — на заячий скік! (Укр.. присл..); — Все прочитали, отче? — спитала щаслива мати… — Ще на заячий скік,— сказав дяк, ховаючи хустку до кишені (М. Лазорський); Зсунулася (скеля) на гороб’ячий скік — посунеться, на скільки схочемо… (Л. Смілянський).

не з за́ячого пу́ху. Небоязкий, хоробрий, сміливий. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заячий — за́ячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заячий — -а, -е. 1》 Прикм. до заєць. || Власт. зайцю. || Зробл. із хутра зайця. Заяча губа — вроджена вада людини, що виявляється у роздвоєнні верхньої губи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заячий — БОЯЗКИ́Й (властивий боязкій людині, який виражає страх), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл.; ЗА́ЯЧИЙ зневажл. (перев. у складі деяких стійких словосполучень); ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. заячий — За́ячий, -ча, -че; -ячі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заячий — ЗА́ЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до за́єць. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Укр.. присл.., 1955, 269); На снігу виднілися заячі петлі (Донч., V, 1957, 475); // Власт. зайцю. Іде бідолаха [Заєць] до медвежої гаври. Словник української мови в 11 томах
  6. заячий — Заячий, -а, -е 1) Заячій. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) раст.: а) заячий го́рох. Астрагонъ широколистый. б) — капуста. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 168. в) — квас. Oxalis. Шух. І. 22. г) заяча крівця, заячий крівець. Словник української мови Грінченка