1. Фразеологічний словник української мови

зерно

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов). 3. Надзвичайно багато. В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний); А там (на базарі) люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров).

на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко). 1. зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь. — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч би тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Кониський); (Настя:) Хоч на макове зерно оддячу за горе України! (Прожогом вириває ключі з Марусиних рук). Одчиняйтесь, тюрми! вилітайте, орли, на волю! (І. Нечуй-Левицький); Що я зробив поганого — або хоч на макове зернятко — для своєї користі (Р. Іваничук). 2. зі сл. і, ні. Зовсім, ніскільки. Михайло і на макове зерно не боявся панів, бо знав: на ньому не знайдуть і крихти провини (І. Чендей); Був (Карпо) чоловік чесний дуже, правдивий, ніколи нікого й на макове зернятко не одурив, сам .. робив по правді, а тепер он що вигадав! (Б. Грінченко); Я тим судовим лікарям і на макове зернятко не вірю,— зауважив чоловік інтелігентного вигляду (Переклад С. Масляка).

раціона́льне зерно́. Щось суттєве, доцільне, конструктивне. Іван читав Хаблаків нарис. .. А прочитавши, подумав, що раціональне зерно в матеріалі є (В. Дрозд).

як ма́кове зе́рно́ (зе́рня). Зовсім малий. Одна маленька вигода, друга — теж невеличка, з пучку, третя — як макове зерно (Є. Гуцало). з ма́кове зе́рно́.— Бачу, орач з тебе вийшов у світовому масштабі. А моя садиба — з макове зерно. Тобі тут і розійтися ніде (М. Рудь).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зерно — зе́рно́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири зе́рна́ Орфографічний словник української мови
  2. зерно — (одне) зернина, насінина; ЗБ. ЗБІЖЖЯ; (істини) П. часточка, крихітка, краплинка, (таланту) зародок; зерня, зернятко. Словник синонімів Караванського
  3. зерно — див. хліб; ядро Словник синонімів Вусика
  4. зерно — Зерно — corn, grain — *Korn — 1) Окрема дрібна частинка к.к. 2) Порувата, однорідна за крупністю маса дрібних частинок (зернистий шлам) — на відміну від тонкодисперсної маси мулоподібних шламів. Гірничий енциклопедичний словник
  5. зерно — зерна, с. 1》 Дрібний плід хлібних злаків; зернина. || у знач. збірн. 2》 Насінина плоду певної рослини. || у знач. збірн. 3》 Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини: крупинка, краплинка. || перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зерно — 1. (у коморі) збіжжя, див. зернові культури 2. це окреме зернятко Словник чужослів Павло Штепа
  7. зерно — Зерно до зерночка, та й повна мірочка. .Вислід ощадности. І малі речі зібрані разом творять велику вартість. Мізерна, мізерна, бо не їла зерна. Худа скотина, бо не годована зерном. Поки зерно в колоску — не засиджуйся в холодку. Мусиш добре працювати під час жнив. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. зерно — НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Словник синонімів української мови
  9. зерно — Зе́рно, -на, -ну; зе́рна, зе́рен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зерно — ЗЕ́РНО́, зе́рна́, с. 1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Гл., Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Кв.-Осн., II, 1956, 126); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  11. зерно — Зерно, -на с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. ум. зеренце, зернечко. Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. Словник української мови Грінченка