зерно
ЗЕ́РНО́, зе́рна́, с.
1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина.
Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Гл., Вибр., 1951, 154);
— Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Кв.-Осн., II, 1956, 126);
*У порівн. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Коцюб., II, 1955, 275);
// у знач. збірн.
Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Мирний, І, 1949, 267);
Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Рильський, III, 1961, 306);
*Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Бичко, Сійся.., 1959, 388).
◊ Де́рти (дра́ти) зе́рно́ див. де́рти;
На ма́кове зе́рно́ див. ма́ковий.
2. Насінина плоду певної рослини.
Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142);
Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша… Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн.
Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зерн. боб. культ., 1956, 3).
3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка.
Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Коцюб., І, 1955, 206);
Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат. рослин, 1955, 29);
*У порівн. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Вовчок, І, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь.
Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Шевч., II, 1963, 299);
[Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії… (Л. Укр., II, 1951, 419);
Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір’я до батька й намовляла їхати з нею (Чорн., Пісні.., 1958, 34).
4. перен. Суть, основа чого-небудь.
Я навчився робити мізансцену, в якій само собою розкривалося внутрішнє зерно п’єси (Моє життя в мист., 1955, 146).
◊ Раціона́льне зерно́ див. раціона́льний.
5. перен., чого або який. Зародок, початок чого-небудь.
Зерна соціал-демократичних ідей розкидані вже скрізь у Росії.. (Ленін, 4, 1948, 190);
Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Кол., Терен.., 1959, 45);
Золоті зерна, посіяні Жовтнем на нашій землі, в кожному людському серці, зерна нового, комуністичного життя вже буйно проростають скрізь (Рад. Укр., 4.XII 1960, 2).
Значення в інших словниках
- зерно — зе́рно́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири зе́рна́ Орфографічний словник української мови
- зерно — (одне) зернина, насінина; ЗБ. ЗБІЖЖЯ; (істини) П. часточка, крихітка, краплинка, (таланту) зародок; зерня, зернятко. Словник синонімів Караванського
- зерно — див. хліб; ядро Словник синонімів Вусика
- зерно — Зерно — corn, grain — *Korn — 1) Окрема дрібна частинка к.к. 2) Порувата, однорідна за крупністю маса дрібних частинок (зернистий шлам) — на відміну від тонкодисперсної маси мулоподібних шламів. Гірничий енциклопедичний словник
- зерно — зерна, с. 1》 Дрібний плід хлібних злаків; зернина. || у знач. збірн. 2》 Насінина плоду певної рослини. || у знач. збірн. 3》 Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини: крупинка, краплинка. || перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зерно — 1. (у коморі) збіжжя, див. зернові культури 2. це окреме зернятко Словник чужослів Павло Штепа
- зерно — Зерно до зерночка, та й повна мірочка. .Вислід ощадности. І малі речі зібрані разом творять велику вартість. Мізерна, мізерна, бо не їла зерна. Худа скотина, бо не годована зерном. Поки зерно в колоску — не засиджуйся в холодку. Мусиш добре працювати під час жнив. Приповідки або українсько-народня філософія
- зерно — го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). Фразеологічний словник української мови
- зерно — НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Словник синонімів української мови
- зерно — Зе́рно, -на, -ну; зе́рна, зе́рен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зерно — Зерно, -на с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. ум. зеренце, зернечко. Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. Словник української мови Грінченка