змотувати

змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Вигепаєш (викопаєш) окоп по шию, цілу ніч сорочка не просихає, а вранці команда: “Відступати”. Змотуй, значить, вудочки (Григорій Тютюнник); — Змотуєш вудочки? — прискалив він (Кривцун) око. — А хто називав мене обивателем, цікаво б знати? А тепер обиватель зостається вколювати, а передова частина дає драла (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

змотувати — змо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
змотувати — -ую, -уєш, недок., змотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. || Виготовляти що-небудь (перев. пряжу), мотаючи. 2》 тільки док., фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
змотувати — СКРУ́ЧУВАТИ (згинати що-небудь трубкою, валиком тощо або в моток, клубок), ЗГОРТА́ТИ, ЗВИВА́ТИ, СКА́ЧУВАТИ (котячи); ЗМО́ТУВАТИ (в моток, клубок). — Док.: скрути́ти, згорну́ти, зви́ти, зви́нути, скача́ти, змота́ти. Словник синонімів української мови
змотувати — ЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. Словник української мови в 11 томах
змотувати — Змо́тувати, -тую, -єш сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44. Словник української мови Грінченка