змотувати
ЗМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось.
Попід тином біг з котушкою червоноармієць і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150);
Розв’язав [Чорбаряну] чорну товсту нитку, змотав її на палець (Чаб., Балкан. весна, 1960, 9);
*Образно. Ніч проміння позбирала І змотала у клубок… Наче тінь жива упала Біля ганку у куток (Олесь, Вибр., 1958, 248);
// Виготовляти що-небудь (звичайно пряжу), мотаючи.
[Луїза:] Вона оце знов скільки пасем змотала вчора ввечері (Л. Укр., IV, 1954, 246);
Чоловіки тікали вечорами з дому. — Хоч би ж он шпульку змотав, — скаже невдоволено жінка (Головко, II, 1957, 89).
◊ Змо́тувати (змота́ти) ву́дки див. ву́дка.
2. тільки док., фам. Швидко сходити, з’їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад.
Підморгує [Фред] по-змовницькому: — Змотаємо? — Куди? — В Миколиному голосі зимовий холодок (Збан., Курил. о-ви, 1963, 202).
Значення в інших словниках
- змотувати — змо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- змотувати — -ую, -уєш, недок., змотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мотаючи, скручувати, звивати в моток, клубок що-небудь (нитки, дріт і т. ін.) або накручувати, намотувати на щось. || Виготовляти що-небудь (перев. пряжу), мотаючи. 2》 тільки док., фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змотувати — змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Фразеологічний словник української мови
- змотувати — СКРУ́ЧУВАТИ (згинати що-небудь трубкою, валиком тощо або в моток, клубок), ЗГОРТА́ТИ, ЗВИВА́ТИ, СКА́ЧУВАТИ (котячи); ЗМО́ТУВАТИ (в моток, клубок). — Док.: скрути́ти, згорну́ти, зви́ти, зви́нути, скача́ти, змота́ти. Словник синонімів української мови
- змотувати — Змо́тувати, -тую, -єш сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44. Словник української мови Грінченка