змотуватися
ЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. тільки 3 ос. Скручуватися, звиватися в моток, клубок.
Треба було обійти її [змію], поки пружне тіло не змоталось у клубок (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 152);
*Образно. Впливів на письменника буває дуже багато і не тільки видатніших, а навіть слабіших, і змотуються вони в такий клубок, що розмотать його — річ дуже тяжка (Вас., IV, 1960, 48).
2. фам. Йти звідкись, швидко покидати яке-небудь місце; тікати.
— Знаєш що? Забирай свої мандати і змотуйся. Щоб духу твого при колоні не було! (Гончар, II, 1959, 117).
3. тільки док., фам. Швидко сходити, з’їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад.
— Даю тобі п’ять днів відпустки. Вистачить? — Та я вмить змотаюсь. Вистачить, товаришу гвардії полковник (Цюпа, Назустріч.., 1958, 280);
Треба було і хату помазати, і квіток насадити перед вікнами, ..і хоч раз на тиждень на базар змотатися (Минко, Моя Минківка, 1962, 55).
Значення в інших словниках
- змотуватися — змо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- змотуватися — -уюся, -уєшся, недок., змотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 тільки 2 ос. Скручуватися, звиватися в моток, клубок. 2》 фам. Іти звідкись, швидко покидати яке-небудь місце; тікати. 3》 тільки док., фам. Швидко сходити, з'їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змотуватися — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок. Словник синонімів української мови