змотуватися

УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.: утіка́ти (втіка́ти), щеза́ти, зслизати, змива́тися, змо́туватися, сприса́ти. (Іван (перед розчиненими дверима):) Утекла (Хвенька)!.. От гаспидське зілля (Панас Мирний); Але як же можна отак піти, щезнути, попросту сказавши — утекти без сліду? Ні. Вся легінська вдача протестувала би проти того (Г. Хоткевич); — За правилом, — насторожився Корон, — ми повинні якнайшвидше змитися звідси! (П. Автомонов); Вівці никають по дворі, незагнаті в свій час, і навіть воли стоять ненапоєні. А Роман десь знову зслиз (І. Нечуй-Левицький); "Ах ти ж, — думаю, — гад, он який ти святий та божий! Ну тепер ти в мене не сприснеш". І став я за ним слідкувати (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змотуватися — змо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змотуватися — -уюся, -уєшся, недок., змотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 тільки 2 ос. Скручуватися, звиватися в моток, клубок. 2》 фам. Іти звідкись, швидко покидати яке-небудь місце; тікати. 3》 тільки док., фам. Швидко сходити, з'їздити і т. ін. куди-небудь і повернутися назад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змотуватися — ЗМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Скручуватися, звиватися в моток, клубок. Треба було обійти її [змію], поки пружне тіло не змоталось у клубок (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 152); *Образно. Словник української мови в 11 томах